Перейти до основного вмісту

 Толерантність сучасного українця

Вже третій десяток років перед нашими громадянами постає важливе питання: у яку сторону розвивати країну та за якою моделлю – європейською чи якоюсь іншою? І що воно взагалі таке та «європейська модель»? Чим саме вона відрізняється від інших, наприклад східних моделей? Це ті складні питання які дуже важливі для нашого суспільства і водночас такі незрозумілі, що цим постійно користуються різні популісти та супротивники Європейського союзу. Тож за які саме принципи варто боротись і всіляко намагатись їх перейняти і запровадити у себе?

Цінність життя

Головна цінність – це людське життя. Саме на цьому принципі має будуватись суспільство і саме для цього люди об’єднуються у громади – для захисту людського життя. І одразу зверніть увагу, що людське життя це не тільки протилежність смерті, а саме життя здорової людини у гідних умовах. В умовах, що дають людині можливість розвивати і реалізовувати свої навички і таланти, забезпечувати усі свої потреби з  найменшою шкодою для здоров’я. Задля цього суспільство має забезпечити наступний принцип.

Свобода людини

Людина, що не залежить від інших, якій не забороняють вільно мислити і висловлювати свою думку має максимальні можливості для свого розвитку і самореалізації. Свобода наче надає людині крила. Щоб не обмежувати свободу суспільство має забезпечити усіх громадян рівними можливостями, тобто рівними правами. Саме рівні можливості для усіх громадян забезпечують максимальну ефективність розвитку кожної окремої людини і суспільства у цілому. Але саме тут виникає перше протиріччя – дії однієї людини можуть порушувати спокій, шкодити або навіть загрожувати життю іншої.

Правове суспільство

Задля взаємного існування цих двох принципів (свобода та життя) суспільство має забезпечити верховенство права, тобто це коли одні люди не порушують прав інших людей, навіть коли вони забезпечують свої потреби. Наука допомогла нам зрозуміти, що завдяки притаманним усім фізіологічним особливостям, кожна людина унікальна, хоча і має багато спільного з іншими людьми.

Особистість

Саме така унікальність надає кожній людині свій набір навичок і талантів, та робить людське життя цікавим і різноманітним. Унікальність людини відображається у її особистості. Тому особистості мають такі різні прихильності та смаки, вподобання, характер та поведінку. Саме тому людині можуть дуже подобатись одні, а інших вона буде просто зневажати. І ось що виходить: суспільство – це люди, кожна з яких – особистість, які діють вільно у правовому полі задля забезпечення головної цінності – життя.

Толерантність

Толерантність – це те, що допомагає нам сприймати кожну людину такою, якою вона є, з усіма її цнотами та вадами, з її думками та поведінкою, доки вона не порушує встановлених у суспільстві правових норм. Це розуміння того, що люди мають забезпечувати рівними можливостями інших людей, незалежно від їх особливостей і свого ставлення до них. Тобто незалежно від будь яких параметрів, що можуть характеризувати людину чи її особистість. Наприклад таких як: колір шкіри, етнічна приналежність, мова, віросповідання, сексуальні вподобання тощо.
Незважаючи на нескінченне різноманіття, люди завжди шукають якісь свої особливості чи вподобання для гуртування разом. Коли ми не звертаємо уваги на різниці одного між іншим, а зосереджуємося на тому, що нас може об’єднати, то таке суспільство більш стійке до негараздів і максимально ефективне. Традиційний уклад суспільства не дає йому такої можливості щоб розвиватись і ефективно забезпечувати себе. Бо через пригнічення особистостей з певними властивостями у суспільстві з’являються ідеології, що породжують радикалізм і обмеження прав інших осіб через їх особливості (тут маються на увазі ідеології, що виражають інтереси окремих суспільних груп).

Толерантність сучасної людини має виражатись у тому, що судження про іншу людину відбувається не за її особливостями чи ознаками, а за її справами. Толерантність – це не те терпіння, коли хтось завдає вам шкоди чи порушує ваші права, це таке сприймання унікальності кожної людини, розуміння того, що всі люди не будуть жити так, як бажає хтось особисто.
Ми не знаємо наперед ким стануть наші діти у майбутньому, якими вони будуть. Але як би там не було, ми маємо створити для них такі умови, щоб не існувало ніяких суспільних ізгоїв. Щоб у кожної людини були рівні можливості стати щасливою.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

ЛЮДИ СПОВНЕНІ РІШУЧОСТІ Сьогодні мені надали посилання на чудову новину: виявляється у ОАЕ відмовились від терміну «інвалід» і замінили його на термін «мужні люди». Це дійсно чудова новина, бо вона змінює світ для людей з обмеженими можливостями, їх вже не будуть вважати «непридатними», а будуть називати… Чекайте, але ж мужність це дещо інша вольова якість, яка притаманна лише чоловікам, стосовно жінок не використовують термін «мужність». То що ж саме мав на увазі Емір Дубаї, Шейх Мохаммед ібн Рашид аль-Мактум, коли впроваджував новий термін? Трохи погуглив і знайшов, що усі похідні з новиною про «мужественн ых людей » сходяться на російських новинарнях. В росії у новинах не прийнято надавати посилання на першоджерело, тому довелося мені самостійно шукати в арабських джерелах. І я знайшов ось цей твіт від самого Еміра https://twitter.com/HHShkMohd/status/854287501627928576 На жаль, зробити зрозумілий прямий переклад нового терміну з арабської "أصحاب الهمم" на укр
ВНУТРИ ВОСПАЛЕНИЯ Воспаление возникает, когда иммунная система реагирует на инфекцию или травму. Обычно это длится в течение нескольких часов или дней. Но когда воспаление переходит в хроническое, длящееся неделями, месяцами или даже годами, это может увеличить риск развития рака. Исследования показали, что хроническое воспаление увеличивает риск многих видов рака, включая рак легких, печени и желудка. Вопросы и ответы с молекулярным биологом Майклом Карином (Michael Karin) по воспалению и раку  (статья Робин Медоуз от 27 марта 2017 в журнале Cancer Today ). Курение, употребление алкоголя и ожирение – всё это может вызывать хроническое воспаление. Другие причины воспаления включают длительные бактериальные или вирусные инфекции, аутоиммунные заболевания и воздействие асбеста. Хотя предположение о том, что рак был связан с воспалением  впервые было высказано в 1863 году, исследователям потребовалось более ста лет для изучения такой взаимосвязи. Журналист издания Can